Відділ освіти, молоді та
спорту Карлівської райдержадміністрації
Карлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів
№1
ОПИС
ВЛАСНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО
МИСТЕЦТВА
КАРЛІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
І – ІІІ СТУПЕНІВ
№1
МОЙСИ ІННИ ЮРІЇВНИ
2016 рік
Розвиток креативних здібностей
учнів на уроках музичного мистецтва засобами інтерактивних методів навчання
У сучасній соціокультурній ситуації розвиток суспільства залежить не тільки
від матеріальних ресурсів, а й від того, якою мобільною буде життєдіяльність
особистості, як повно і всебічно розкриється її творчий потенціал.
За новим Державним стандартом базової
і повної загальної середньої освіти основною метою освітньої галузі «Мистецтво»
є розвиток здатності учнів до художньо – творчої самореалізації і культурного
самовираження. Саме шкільний період є сенсетивним для становлення як дитячої
творчості, так і креативних якостей особистості, яка творчо ставиться до
дійсності, спроможна впливати на життя суспільства, здатна сприймати та
усвідомлювати кращі зразки мистецтва, моделювати художньо – образний світ. 3азвичай наш предмет є синонімом до
слова творчість. Існує навіть думка, що на наших уроках творчість «дарується»
просто так кожному вихованцю.
В шкільній методиці існує безліч шляхів розвитку творчих здібностей учнів.
До них відноситься і впровадження відкритих методів навчання, що передбачають
дискусії, оригінальні експерименти, учнівські проекти, тобто використання
інтерактивних технологій, спрямованих на активне, діалогове навчання учнів. Тому
актуальності набуває реалізація проблеми:
розвиток креативних здібностей учнів на уроках музичного мистецтва засобами
інтерактивних методів навчання.
Креативність виявляється як здатність висувати неординарні та нестандартні
ідеї, швидко розв’язувати проблемні
ситуації. Інтерактивність як можливість учням школи в парах, мікрогрупах, або
малих групах маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, дослідів
та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої навчальної задачі
чи проблеми.
Педагогічна ідея досвіду полягає у визначенні шляхів підвищення
ефективності процесу навчання на уроках
музичного мистецтва на основі широкого впровадження в навчальний процес
інтерактивних методів, що сприяють створенню ситуації успіху кожного учня,
розвитку їхніх здібностей.
Основна ідея досвіду – у формуванні музичної культури учнів, розвитку їхніх
креативних здібностей на основі постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу, співнавчання,
взаємонавчання.
Інноваційна значущість досвіду полягає у апробації, трансформації інтерактивних
технологій на уроках музичного мистецтва та позаурочній діяльності для
активізації музичної пам’яті і фантазії, для розвитку творчої уяви і творчої
діяльності, здатної до художньо – творчої самореаліації у сфері музичного
мистецтва.
Теоретичним та методологічним
підгрунтям досвіду є роботи з формування творчої особистості учнів Ю.
Бабанського, І. Беха, Д. Богоявленської, С. Сисоєвої, А. Маслоу, К. Роджерса,
Б. Тєплова, Л. Виготського та
інтерактивного підходу до організації навчального процесу В.Гузєєва,
А.Гіна, О.Пометун, Л.Пироженко, А.Фасолі, Н. Павленко.
Основна форма організації музичного виховання у школі -
урок музики. Тому особливу увагу я надаю
вибору типу уроку для реалізації навчальних завдань програми. До уже
апробованих та продуктивних типів уроків, які мають місце в моїй практиці
відносяться наступні:
·
традиційні
(стандартні): введення в тему; урок – поглиблення теми; урок – узагальнення;
·
нетрадиційні:
урок – концерт; урок – конкурс; урок – вистава.
Інтерактивний – означає «здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу».
Діалогічне спілкування є засобом стимулювання художньо- інтерпритаційної
діяльності учнів, прояву рефлексії у процесі пізнання мистецтва. Педагогічний
діалог – це своєрідна поліфонія, де специфічні дії вчителя, який моделює
навчально – виховний процес на партнерських стосунках (відкритість, довіра,
повага, симпатія тощо), створюють умови для самовираження кожного учня. До
інтерактивних методів навчання
відносяться: робота в малих групах, робота в парах, «мозковий штурм»,
симуляційні ігри, займи особисту позицію, прес-метод, мікрофон, акваріум, розігрування,
гра «Луна», «Ланцюжок».
Інтерактивні методи можна ефективно використовувати як під
час засвоєння нових знань, так і під час застосування набутих знань, умінь та
навичок. Це може відбуватися одразу після викладення нового матеріалу, замість
опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та
навичок або бути частиною уроку узагальнення.
Інтерактивна вправа як центральна частина заняття
потребує 50-60% часу на уроці. Під час її проведення обов`язковою є така
послідовність роботи:
інструктування,
під час якого вчитель ознайомлює учнів з правилами, послідовністю дій;
повідомляє, скільки часу відводиться на виконання завдання; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв.)
об`єднання в
групи та розподіл ролей (1-2 хв.)
виконання
завдань – учитель на цьому етапі є організатором, помічником, ведучим дискусії,
надаючи максимум можливостей для самостійної
роботи й навчання у співпраці(5-15 хв.)
презентація
результатів виконання вправи(3-15 хв.)
Для логічного, поступового введення школярів до світу
музичних образів використовується принцип образно-ігрового входження в музику.
Він складається з образно-ігрових ситуацій, що потребують перевтілень,
посилення фантазії, уяви. Тут доречними є інсценування, ігри, драматизації,
імпровізації, іншими словами, ми вчимося «зіграти пісню», «уявити звук»,
«намалювати музику» тощо.
На традиційних
уроках я застосовую такі інтерактивні методи.
Використання інтерактивних технологій при
розучуванні музичного твору:
· Підготовка роботи
над твором.
Випереджальні завдання групам істориків,
біографів,музикознавців
· Ознайомлення
з твором Мікрофон,використання
опорних карток під час аналізу твору.
· Освоєння
мелодії, тексту Поділ
на групи «соловейки», «синички», «горобчики». Рольова гра при розучуванні
текстів
· Виконання
Рольова гра. Музичний ланцюжок.
Мікрофон.
Гра
"Вгору – вниз" –
навчає дітей розпізнавати високі та низькі звуки.
Хід гри. Якщо діти почули високі звуки, то вони піднімають руки догори, а якщо
низькі – опускають донизу. На середніх звуках – тримають руки на рівні грудей.
Гра
"Впізнай мелодію" –
має на меті розвинути в дітей музичне мислення.
Хід гри. Перед учнями 2–3 нотні приклади фрагментів мелодій. Учитель проспівує одну
з мелодій. Діти повинні визначити ту мелодію, яку ілюстрував вчитель.
Гра «Вірю - не вірю». Таку гру можна використати в будь-якій темі.
Її можуть проводити як учитель, так і діти, об’єднанні в групи між собою. Складаються питання і зачитуються в класі.
Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються,
або ні. Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.
Приклад.
- Чи вірите
ви, що у Бетховена є симфонія№2 «Богатирська»?
- Чи вірите
ви, що лібрето – це літературний текст опери?
Гра
«Митці та їх твори». Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є
командою. Один учень називає прізвище композитора, художника,
скульптора тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна,
естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або
затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає
той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи) де залишилося більше
гравців.
Гра « Музичне доміно». Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на
яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах
– їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих
фраз.
Приклад.
1. Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом
без слів).
2. Лібрето – літературний текст …(опери).
3. Оркестровий вступ до опери, балету тощо
називається…
(увертюрою).
4. В фіналі Другої симфонії П.І.Чайковського
використана українська народна пісня…(«Журавель»).
5. Славетний український композитор
С.С.Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).
6. Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).
7. Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант»,
співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).
8. В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний
інструмент під назвою… (клавесин).
9. Німа гра акторів в балеті, яка складається з
виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).
10. В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба»
використана пісня… ( «Засвистали козаченьки»).
11. Пісню «Засвистали козаченьки» склала відома українська
піснярка… (М.Чурай).
12. Великий музичний твір, що складається з кількох частин
і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром
називається…(кантатою).
Гра «Ланцюжок». Допомагає
засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни,
вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох
варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі
нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає
одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва
попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.
Гра «Змагання». На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і
записати на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників,
скульпторів, назви творів , з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли
завдання виконано, учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи
викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не
закреслених термінів, перемагає.
Гра «Виправ помилку». На дошці
записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями звуків
або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.
Наведемо приклади можливих колективних завдань для учнів
5-6 класу. Під час уроку на тему «телебачення і мистецтво» учні включаються до
рольової гри «Створюємо нову телепрограму», вони працюють у групах «режисери»,
«репортери», «музичні редактори» (добір музики, зокрема позивних передач),
«художники» (створення заставки програми, дизайну інтер’єру телестудії,
костюмів ведучих, рекламного образу постійного телегероя – «всезнайко»,
«ерудит», «меломан».
В арсеналі методичних прийомів кожного учителя є
багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного
навчання на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше
проникнути в світ музики, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все
краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в
людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до
найвищих цілей і завдань.
Певним результатом діяльності моїх учнів є перемоги в конкурсах, що
підтверджують високі результати моїх вихованців:
2012-2013н.р. – міський дитячий фестиваль-конкурс
“Коли співають діти” Кривонос Діана – ІІ
місце, Канівець Ніка – ІІІ місце;
2013-2014н.р. – фестиваль читацьких талантів
“Крок до успіху” Кривонос Діана – диплом
учасника;
2013-2014 н.р. – міжнародний відкритий
конкурс-фестиваль молодих таланиів “Крымские волны” Канівець Ніка – диплом учасника;
2013-2014н.р. – Полтавський відкритий дитячий
юнацький конкурс академічного сольного співу Кривонос Діана – ІІ місце, Канівець Ніка – диплом учасника.
2015 – 2016 н.р– міський дитячий
фестиваль-конкурс “Коли співають діти” Шевченко Олександра – диплом учасника;
2015 – 2016 н.р –
Полтавський відкритий дитячий юнацький конкурс академічного сольного
співу Кривонос Діана – ІІ місце;
2015 – 2016 – дитячий районний конкурс «Веселка»
Кривонос Діана – І місце.
Таким
чином, використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного
мистецтва реалізує цілі й завдання чинної програми, розвиває внутрішній і духовний світ учнів, пробуджує інтерес до
музики, необхідність спілкуватися з нею.
Одним із шляхів розвитку творчої особистості учнів, їхньої креативності я
вважаю творчу музичну діяльність, яка має пронизувати усі види музичної
діяльності школярів та є якісним показником творчого самовираження.
Отже, всебічний, повноцінний і грамотний розвиток суспільства можливий лише
за умови присутності в його процесах культурно-мистецького аспекту.
Список літератури
Немає коментарів:
Дописати коментар